Дубівська територіальна громада

Дубівська ТГ — одна з трьох громад України, які отримали грантову підтримку від Програми «U-LEAD з Європою». У межах проєкту на будівлі селищної ради, де також розташований пункт незламності, у Дубовому встановили гібридну дахову СЕС потужністю 10 кВт. Та ціль проєкту значно глобальніша: розробити локальну політику відповідно до програми «Підвищення енергонезалежності Дубівської ТГ до 2027 року», паралельно впроваджуючи систему муніципального енергоменеджменту. Як громаді вдається розвивати енергетичний сектор на тлі повномасштабної війни в Україні? ГО «Екосфера» поспілкувалась із першим заступником Дубівського селищного голови Романом Поліщуком.

Одним із пріоритетів своєї роботи Дубівська громада обрала саме перехід до енергонезалежності. Наскільки складний цей процес у реаліях війни?

У час, коли бюджет треба витрачати особливо раціонально — підтримувати життєдіяльність громади, допомагати ЗСУ та внутрішнім переселенцям — ми продовжуємо залучати інвестиційні кошти. Це зокрема й ініціатива нашого селищного голови Дениса Каганця, тож значна робота селищної ради спрямована на залучення грантового фінансування. Наприклад, на встановлення дахової СЕС у межах проєкту «Підвищення енергобезпеки Дубівської ТГ» не було витрачено бюджетних коштів.  

Ми реалізували проєкт спільно з ГО «Екосфера» за підтримки програми «U-LEAD з Європою». В умовах російської агресії та ситуації, яка відбувається з енергетичним комплексом країни, заходи з енергоефективності дають можливості підвищити енергобезпеку громади. 

У нашому випадку проєкт зі встановлення гібридної СЕС невеликий, проте завдяки його реалізації ми можемо повністю забезпечити функціонування селищної ради. А тут знаходиться і пункт незламності, тож таким чином ми зможемо підготуватися до можливих екстрених відключень електроенергії через російські обстріли чи інші аварійні ситуації. 

Чому обрали саме гібридний тип сонячної електростанції?

Гібридна СЕС обладнана накопичувачем електроенергії. Встановлена система має максимальну потужність 10 кВт. Номінальна потужність (при зміні погоди) — близько 7 кВт. Ми перевіряли споживання на генераторах взимку, то 3.5 кВт нам цілком вистачає, щоб забезпечити функціонування селищної ради і пункту незламності. Тобто, навіть в умовах блекауту, ми зможемо працювати до 8 годин з потужністю 3.5 кіловат. Інвертор та батареї функціонують цілодобово. 

Проєкт також передбачає налагодження локальної енергетичної політики в громаді. Що вже змінилося у роботі селищної ради?

По-перше, за підтримки наших партнерів у рамках проєкту зробили єдину базу всіх комунальних закладів, шкіл і садочків, лікарень та ФАПів. 4 місяці тому у селищній раді запровадили посаду енергоменеджера, відповідального за раціональне споживання енергоресурсів у підпорядкованих будівлях. 

Також у межах проєкту установили відповідне програмне забезпечення для моніторингу енерговитрат бюджетних установ. Наразі система працює у тестовому режимі, та ми плануємо дійти до щоденного зведення показників, порівнюючи обсяги використання електроенергії з аналогічним періодом минулого року. Або попередніх місяців, якщо це в межах одного сезону. 

Це дає змогу регулювати енергоспоживання і швидко реагувати на різні проблеми, які виникають з обладнанням. Тому що наша громада негазифікована. У нас 2 джерела енергії: тверде паливо та електроенергія. Ми до цього ставимося досить серйозно. 

Заощаджені кошти будуть спрямовані у Фонд енергонезалежності громади, за рахунок якого ми зможемо впроваджувати заходи з енергоефективності та розвитку ВДЕ. Також у межах проєкту спільно з експертами розроблена «Програма підвищення енергонезалежності Дубівської тергромади до 2027 року». 

Які найближчі заходи передбачає «Програма підвищення енергонезалежності Дубівської громади»?
Ми маємо досить амбітні плани. Зокрема встановити гібридні СЕС на майже всіх комунальних закладах громади. Насамперед йдеться про соціально-значимі об’єкти: садочки, школи, лікарню. Зараз працюємо над тим, щоб на Дубівському дитсадку №2 встановити теплові насоси. Вже проведено енергоаудит приміщення та визначено подальші кроки для встановлення обладнання. Сподіваємося реалізувати проєкт наступного року. 

Також селищна рада замовила проєкт з будівництва очисних споруд  в смт Дубове потужністю 100 м3/добу з енергоспоживанням 60 кВт/год з використанням сонячних панелей (СЕС).

Ще один невеликий захід з енергозбереження — це встановлені нові насоси у Дубівському ліцеї. Вони, на відміну від радянських, споживають 3,5 кВт електроенергії на годину, що більш як у 5 разів вигідніше за використання застарілого обладнання.

Для того, аби ще ефективніше працювати у цьому напрямку, маємо намір придбати тепловізор для енергоаудиту будівель. Це допоможе визначити, які саме заклади потребують модернізації чи утеплення. Всі ці заходи у комплексі допоможуть налагодити систему муніципального енергетичного менеджменту в громаді.

Чи цікавилися вашим досвідом колеги з інших громад Закарпаття? 

Дійсно, наш досвід в енергетичному секторі унікальний та може бути корисним для наслідування. Проте чимало залежить і від ініціативності самих територіальних громад. 

Для того, щоб втілити такі проєкти в житті треба докласти багато зусиль. Над залученням гранту на встановлення гібридної СЕС ми працювали більше пів року.  Це і мотивація, і розрахунки, і підбір об'єкта, на якому це можна зробити та його соціальна значущість. У цьому процесі було задіяно багато людей та ресурсів. Та головне - це ініціативність нашого керівника Дениса Каганця, а також згуртованість колективу та спеціалістів для вирішення проблеми.

З Програмою «U-LEAD з Європою» ми працювали ще до війни. Ідею для втілення проєкту з підвищення енергобезпеки ми побачили в одному з інформаційних документів Програми. Так було вирішено взяти участь у гранті з енергозбереження за рахунок ВДЕ. 

Практично на кожному етапі втілення проєкту (розробка, підготовка документації, ознайомлення з експертами проєкту та практикою енергоменеджменту) нам дуже допомогла ГО «Екосфера». З керівниками організації ми співпрацювали і в минулі роки, зокрема у межах проєкту «Енергетичні можливості для закарпатських громад».  

Такі проєкти — гарна можливість для розвитку громад навіть в умовах повномасштабної війни. На їх реалізацію громада виділяє дольову участь — до 10%. Наприклад, наша громада профінансувала заміну аварійного даху на будівлі селищної ради, де і встановили сонячну електростанцію. 

Головне для нас — не зупинятися на досягнутому, адже це стимул і для інших громад зростати та розвивати свій потенціал навіть в умовах війни. Зрештою, це наш спільний шлях до енергетичної незалежності.