Топ-10 туристичних родзинок Дубівської громади

07.03.2023 11:16

Музей «Калинка», с. Калини.

Етнографічний музей "Калина" знаходиться в селі Калини. Його засновник – шанувальник старовини й екскурсовод Юрій Іванович Куцин. До численної колекції музею увійшли одяг гуцулів, зброя, інструменти, предмети побуту. Тут можна побачити і плуг, і автентичне кухонне приладдя, одяг, водяне колесо, гуцульську хату та навіть стілець першого президента Карпатської України – Августина Волошина, і ще незліченну кількість різних побутових елементів. На території садиби є ботанічний сад, де ростуть банани, лимони, кавове дерево.

Пам’ятник опришку Григору Пинті, смт Дубове, рибне господарство «Гірська форель».

На околиці селища Дубове, на території рибного господарства «Гірська форель», на березі річки Тересви споруджуно бетонний монумент кількаметрового розбійника. Опришок Григір Пинтя є популярним персонажем закарпатського фольклору. Про найвідомішого розбійника Марамороша складено легенди, пісні, написані дитячі книжки.

Церква Успіння Божої Матері та іконостас, написаний художником Ігнатієм Рошкевичем, с. Красна.

У центрі села Красна розташована пам’ятка архітектури XIX ст. — церква Успіння Божої Матері, побудована у 1861—1879 рр. Інтер’єр церкви унікальний, бо над ним трудилися майстри-будівельники, запрошені із Франції. Іконостас написав відомий закарпатський художник Ігнатій Рошкевич. Цінні у храмі і дзвони, які було вилито у 1925 році і привезено з Франції.

Мінеральні джерела «Красношурка» та «Підчос», с. Красна.

На території села Красна є 5 мінеральних джерел. Найпопулярнішими серед них є два – «Красношурка» та «Підчос».

Джерело «Красношурка» є пам’яткою природи, знаходиться за 6 км від центральної дороги с. Красна. Розташоване на березі потічка Красношурка. Аби річкова вода не потрапляла до мінеральної, між джерелом та річкою зведено спеціальну дамбу. На березі встановлено альтанки, лавочки та гойдалки, є у вільному доступі мангал. А місцева влада до Дня молоді організувала велопробіг « Пий буркут –крути педалі» до джерела з метою популяризації серед населення здорового способу життя та туристичної родзинки громади.

Також пам’яткою природи є джерело, що знаходиться в урочищі Підчос. Щоправда, прилегла територія до джерела не облагороджена. Однак ця місцина є привабливою туристичною локацією.

Фестиваль «Чендей-Фест» та гірський літературно-туристичний маршрут «Стежками Івана Чендея», смт Дубове.

«Чендей Фест» – захід ще дуже молодий, проводиться лише другий рік, однак у колі літераторів він уже став дуже відомим. Це літературно-мистецький кількаденний захід, що проводиться в Ужгороді та Дубовому на честь відомого письменника, уродженця Дубового, лауреата Шевченківської премії Івана Чендея. У Дубовому учасники заходу проходять маршрут «Стежками Івана Чендея». Стартують з Дубового до гори Ясенова, до родинного шалаша Чендеїв. Проклали стежку організатори фестивалю «Чендей-фест.

Похід на телевежу «Красна», с. Красна.

Ретрансляційна телевізійна станція «Красна» є одним з важкодоступних об’єктів Закарпатської філії КРРТ. Розміщена вона у с. Красна на вершині гори Конець (місцева назва Гича) - 1302 м над рівнем моря, приблизно за 6 км від центральної дороги. Споруджено вежу у 1969 році. З вершини Конець відкриваються неймовірні гірські краєвиди.

Похід на гору Апецька, Дубівська громада.

Апецька — вершина в Українських Карпатах, на межі Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області.

Гора Апецька розташована на схід від селища Дубове (до вершини приблизно 8 км).

Дехто відносить Апецьку до гірського масиву Свидівець. Однак гора належить до так званих острівних гір, тобто гір, не пов'язаних з жодним хребтом чи гірським масивом.

Апецька має кілька вершин, найвищі з яких — 1511 і 1512 м. У плані (вид зверху) гора дещо нагадує велетенську літеру Х з раменами завдовжки до 3 км. Назва гори походить від румунської мови й означає «водяна» (румунською apă — вода). Названа Апецька так недаремно, адже на її схилах є чимало джерел, які дають початок потічкам — притокам таких річок, як Тересва, Великий Плавуць, Крайня Ріка та інших. До висоти приблизно 1400 м гора вкрита хвойними та буковими лісами, вище — полонини з чорничниками.

На Апецьку прокладено кілька доріг: через селище Дубове, село Калини та село Красна. Можна дістатись на її вершини навіть легковим автомобілем чи мотоциклом. Завдяки цьому гора стає дедалі привабливішим об'єктом мандрівок вихідного дня. З полонини в ясну погоду видно гору Говерлу (38 км) і частину міста Хуст (близько 50 км).

На східних схилах вершини бере початок струмок Скуртул, правий доплив Малої Шопурки.

Фронтове поховання часів Першої світової війни, с. Красна.

На місцевому кладовищі с. Красна спочивають 14 невідомих інтернаціональних солдатів часів Першої світової війни. Могили розміщені на території так званого «старого» цвинтаря.

Є різні версії того, ким були воїни, які поховані у Красній. За однією з них, це військовополонені італійці, які померли у концтаборі чи в’язниці, що діяли у ті часи на території села. Підтвердження цієї розповіді знаходимо у книзі Сергія Федаки «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник». У довіднику зазначається, що на території села Красна у роки Першої світової війни розміщувався табір для військових. Тут утримували 52 полонених італійців. Сам табір діяв на базі приміщення, яке також служило школою для місцевих дітлахів. Розташовувалася будівля на тому ж місці, що й сучасний навчальний заклад. А у післявоєнні роки, а саме у 1919 році, споруда, що служила концтабором, згоріла.

За іншою ж версією, могили належать воїнам австро-угорської армії, які були поранені на фронті та привезені на лікування до військового госпіталю, що діяв у селі.

Що ж до могил невідомих інтернаціональних солдатів, то їх, як й інші військові поховання на території Закарпаття, було упорядковано після закінчення Першої світової війни за наказом уряду Чехословаччини. Адже територія нашого краю стала частиною новоствореної Чехословацької Республіки. За європейськими традиціями, влада з пошаною віднеслася до увіковічення пам'яті загиблих воїнів.

Однак згодом про поховання невідомих солдат на території краснянського цвинтаря довгий час ніхто не згадував. І тільки у 90-х роках відновити хрести на могилах воїнів Першої світової війни взялись місцеві активісти – Іван Васильович Носа та Михайло Петрович Сойма (нині покійні). За їх ініціативи було встановлено нові дерев’яні хрести, а за могилами почали доглядати небайдужі селяни. Згодом дерев’яні хрести замінили на металеві. Тож завдяки краснянцям фронтове поховання у селі добре збереглось до наших днів.

Єврейське кладовище, смт Дубове.

Перша письмова згадка про Дубове датована XVI ст. Воно було частиною Угорського королівства і мало назву Домбо. У 1755 р. селище було центром лісництва, що сприяло зростанню населення. У довоєнний період тут проживали, окрім корінних русинів, різні етнічні групи, серед яких були й євреї. Про це засвідчує синагога в центрі селища, яку за радянських часів перетворили у будинок культури. А на околицях розташоване старе єврейське кладовище. Єврейська спільнота веде догляд за цвинтарем.

Туристичний комплекс «Великий»

База відпочинку «Великий» - турбаза сімейного типу розташована у селі Калини. Крім основних послуг, що забезпечують безпеку і комфорт туристів, пропонується величезний спектр розваг, починаючи від повного релаксу до екстриму. Найменші постояльці весело проведуть час на ігровому майданчику і атракціонах бази. Любителі активного відпочинку оцінять сплав по річці на рафті. Також на турбазі є полігон і необхідний інвентар для пейнтболу. Є тренажерний зал, більярд та інші настільні ігри. Для бажаючих відновити свій організм після трудових буднів відкритий масажний кабінет, басейн і сауна. Неподалік від бази знаходиться кілька бюветів з мінеральними водами. А ось вечір можна провести за смачною вечерею в місцевому кафе. Для постояльців завжди доступні мангал, дрова та альтанки.

У зимовий період для гостей діють гірськолижні траси, спеціально обладнанні сніговими пушками, довжина трас складає від 300 до 1500 метрів. А у літній період у закладі організовують дитячі табори з вивченням англійської мови.