04.11.2022 14:48
Його робоче місце - ліс: спогади про знаного лісівника Тячівщини Бейла Катрина
У ці поминальні дні згадуємо всіх тих, хто відійшов у вічність, хто залишив по собі добрі справи і теплі спогади. Спогадами про знаного лісівника краю, директора Усть-Чорнянського лісокомбінату Бейла Катрина поділився Заслужений лікар України Микола Бігунець:
«Бейло Йосипович Катрин (01.03.1930 р. – 12.03.2019 р.) був видатним керівником лісового господарства не тільки Тячівщини, а й Закарпаття у цілому. Пам’ятаю його як високопрофесійного інженера за освітою, який перший у лісовій галузі Карпат застосував канатно-підвісну систему для трелювання деревини на склад. Цей метод спочатку застосував у Краснянській лісовій дільниці в урочищах Личув та Чортованя, де начальником лісопункту був Іван Іванович Сойма. Застосування такого методу дало можливість зберегти сотні гектарів земель від ерозії. Згодом нововведенням усть-чорнянського лісівника зацікавились й іноземні колеги, аби перейняти досвід, до Усть-Чорнянського лісокомбінату на початку 60 років минулого століття приїхали навіть фахівці з Китаю та В’єтнаму. Старожили-лісоруби Красної та Дубового добре пам’ятають цю подію.
Пригадую, що Бейло Йосипович був людиною інтелігентною, толерантною, однак вимогливою як до себе, так до оточуючих, цікавий співбесідник. Його кредо: добро, милосердя повинно бути не дозовано, а повсякденно. Під його талановитим керівництвом чимало спеціалістів лісової галузі здобули високі результати у своїй професійній діяльності. Серед його підлеглих був чемпіон світу серед лісорубів – Іван Васильович Чуса.
З ініціативи Бейла Йосиповича на базі Усть-Чорнянського лісокомбінату проводились змагання лісорубів України. Це було велике дійство не тільки для Усть-Чорної та навколишніх сіл, а й для всієї області. Дбав він й про соціально-культурні заклади. Так, разом з інженером Петром Івановичем Декетом встановили телеретранслятор на околицях Усть-Чорної, що дало можливість горянам переглядати телебачення. За його сприяння був відремонтований будинок культури, де з успіхом виступав хор ветеранів-лісорубів. Відкрито на той час сучасний стадіон з амфітеатром, збудовано лікарню тощо. У колективі завів книгу «Совісті та честі», де порушники трудової та виробничої дисципліни, або ті, що зловживали алкоголем, писали свої обіцянки не порушувати надалі дисципліну. Це був один з методів стимулювання та виховання колективу.
Бейло Катрин завжди дбав про збереження лісу Карпат. Зі мною він ділився сумнівами чи потрібно так багато рубати лісу, завжди оцінював користь від зрубаного дерева, і від збереженого. Наполягав, що ліс треба берегти, адже збережено дерево дає кисень, стримує своєю корінною системою воду (доросле – до трьох тонн води), дає прихисток фауні тощо. І це питання - збереження лісу – є актуальним і нині."
