Дубівська територіальна громада

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 року
м. Київ
справа №260/90/25
адміністративне провадження № К/990/50132/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Цубери Володимира Миколайовича, Когут Надії Василівни,
Кус Івана Михайловича на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 (суддя Маєцька Н.Д.),
додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 (суддя Маєцька Н.Д.) та постанови
Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 (судді Гудим Л.Я., Качмар В.Я., Онишкевич Т.В.)
в адміністративній справі № 260/90/25 за позовом Цубери Володимира Миколайовича, Кус Івана Михайловича, Когут Надії
Василівни до Дубівської селищної ради, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “Гідроресурс-Тересва”
про визнання дії та бездіяльності протиправними.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В січні 2025 року Цубера В.М., Кус І.М., Когут Н.В. звернулися в суд з позовом, в якому просили:
- визнати громадські слухання щодо проектів детального плану території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в
с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та
детального плану території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської
області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт”, призначені на 14 годину 14.08.2024 у селищі
Дубовому Тячівського району Закарпатської області, такими, що не відбулися;
- визнати протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради від 30.08.2024 за №1033 “Про затвердження
містобудівної документації детального планування території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини
Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про
стратегічну екологічну оцінку (CEO)”
- визнати протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради від 30.08.2024 за №1034 “Про затвердження
містобудівної документації детального планування території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини
Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про
стратегічну екологічну оцінку (СЕО)”.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликалися на те, що 14.08.2024 проведено громадські слухання щодо
обговорення детальних планів території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району
Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та “Нове будівництво і експлуатація
міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до
999 кВт”. 30.08.2024 року Дубівська селищна рада затвердила вказану містобудівну документацію рішеннями № 1033 та
№ 1034. Вважали, що громадські слухання, які проведені 14.08.2024 є такими, що не відбулися, оскільки всупереч порядку
їх проведення, голосування ні за затвердження порядку денного, ні за питання порядку денного не було проведено
належно, підрахунок голосів не здійснювався, лічильна комісія була позбавлена можливості здійснити підрахунок голосів.
Крім того, громадські слухання були проведені поза межами строку громадського обговорення та відповідачем не
дотримано вимог пункту 8 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на
місцевому рівні, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555)
щодо змісту і наповнення інформаційного повідомлення про громадські обговорення. Вважають, що громадські слухання
проведені без розгляду і обговорення зауважень і пропозицій до проектів містобудівної документації, поданих
громадськістю протягом строку громадського обговорення, встановленого замовником. Щодо оскаржених рішень позивачі
зазначають, що відповідач, при їх прийнятті, перевищив повноваження та не врахував державні інтереси під час
планування розвитку території гірських Карпат та їх особливу цінність, позаяк Законом України “Про регулювання
містобудівної діяльності” встановлено, що схеми планування окремих частин території України, зокрема гірських територій
Карпат, розробляються за рішенням Кабінету Міністрів України. Зазначають, що генеральним планом села Калини не
передбачено розміщення малих гідроелектростанцій на річці Тересва в межах с. Калини. Відтак, на переконання
позивачів рішення відповідачів про затвердження детальних планів міні ГЕС на р. Тересва не відповідають чинному
генеральному плану с. Калини.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.02.2024 на офіційному сайті Дубівської селищної ради
опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту детального плану території “Нове будівництво і експлуатація міні
ГЕС № 1 в с. Калини, Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999
кВт” та звіту про екологічну оцінку (СЕО).
Крім того, 09.02.2024 на офіційному сайті Дубівської селищної ради опубліковано повідомлення про оприлюднення
проекту детального плану території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини, Тячівського району
Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про екологічну оцінку (СЕО).
Відповідно до вказаних повідомлень час та місце проведення запланованих громадських слухань: 25.02.2024 о 14:00 год в
приміщенні клубу Дубівської селищної ради (90531, Закарпатська обл., Тячівський район, смт. Дубове, вул. Подольського
Д., 32).
20.02.2024 на сайті Дубівської селищної ради опубліковано повідомлення про перенесення громадських слухань,
призначених на 25.02.2024.
02.08.2024 на сайті відповідача опубліковано оголошення про те, що 14.08.2024 відбудуться громадські слухання стосовно
детальних планів території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської
області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в
с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт”. Місце
проведення - приміщення клубу Дубівської селищної ради, Закарпатська обл., Тячівський район, сел. Дубове, вул.
Подольського Д., 32. Початок громадських слухань - 14.00.
Початок реєстрації учасників - 13.00 год
Відповідно до протоколу громадських слухань №1 від 14.08.2024 на громадських слуханнях присутні – 390 осіб, громадські
слухання щодо детальних планів території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району
Закарпатської області на р. Тересва” та “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району
Закарпатської області на р. Тересва” - відбулися, зауваження враховані.
Підсумки голосування: за – 295 голосів, проти – 12 голосів, утримались – 8 голосів, не брали участь у голосуванні – 75
голосів.
Відповідно до протоколу лічильної комісії від 14.08.2024 громадські слухання щодо детального плану території “Нове
будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва” та “Нове
будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва” - відбулися,
зауваження враховані.
Підсумки голосування: за – 295 голосів, проти – 12 голосів, утримались – 8 голосів, не брали участь у голосуванні – 75
голосів.
30.08.2024 відповідачем прийнято рішення № 1033 “Про затвердження містобудівної документації детального планування
території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області на р.
Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO)”, яким
затверджено містобудівну документацію – детальний план території забудови земельної ділянки площею 4,3826 га в
межах топографо-геодезичної зйомки “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини Тячівського Тячівського
району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про стратегічну
екологічну оцінку (CEO) з містобудівними умовами та обмеженнями.
Також 30.08.2024 відповідачем прийнято рішення № 1034 “Про затвердження містобудівної документації детального
планування території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської області
на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про стратегічну екологічну оцінку (CEO)”, яким
затверджено містобудівну документацію – детальний план території забудови земельної ділянки площею 4,2871 га в
межах топографо-геодезичної зйомки “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини Тячівського Тячівського
району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про стратегічну
екологічну оцінку (CEO) з містобудівними умовами та обмеженнями.
Вважаючи проведені 14.08.2024 громадські слухання такими, що не відбулися, а вищевказані рішення відповідача
протиправними та нечинними, позивачі звернулися з позовом до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, залишеним без змін постановою Восьмого
апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив
з того, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №
3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку №555 під час проведення громадського обговорення оскаржуваних проектів
містобудівної діяльності, а під час розгляду справи не встановлено, що під час громадських слухань 14.08.2024 були
допущенні процедурні порушення, що могли б мати наслідком визнання громадських слухань такими, що не відбулися
Зокрема, суди виходили з того, що підставою для перенесення громадських слухань була необхідність врахування
поданих зауважень.
Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи позивачів про те, що відповідачем не дотримано вимоги
пункту 8 Порядку №555 щодо змісту і наповнення інформаційного повідомлення про громадські слухання, з огляду на те,
що повідомлення про оприлюднення проектів детального плану території 08 та 09 лютого 2024 року містили інформацію,
визначену пунктом 8 Порядку.
Також суди виходили з того, що під час громадських слухань були присутні 390 осіб, головуючим ставилися на
обговорення питання, передбачені пунктом 9 Порядку № 555 та за які проводилося голосування, шляхом піднімання рук,
та результати голосування зафіксовані у протоколі лічильної комісії та протоколі громадських слухань, відповідно до яких
громадські слухання щодо детальних планів території «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 1 в с. Калини
Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» та «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС № 2 в с. Калини
Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва» відбулися, зауваження враховані.
Допитаний судом як свідок Габор І.І. повідомив, що був обраний головою лічильної комісії під час проведення громадських
слухань 14.08.2024. Під час проведення слухань в приміщенні було орієнтовно 290 осіб, в тому числі були особи в стані
алкогольного сп’яніння та які порушували порядок. Зазначив, що відмовився від підпису протоколу лічильної комісії, про
що зробив відмітку у вказаному протоколі, оскільки вважає, що під час проведення громадських слухань була порушена
процедура їх проведення.
Допитана як свідок Меклеш Н.І. в судовому засіданні пояснила, що була обраною секретарем лічильної комісії на
громадських слуханнях 14.08.2024. Перед проведенням громадських слухань здійснювалася реєстрація учасників.
Протокол лічильної комісії не підписувала, оскільки на її думку, під час проведення громадських слухань були допущенні
порушення.
Суди дійшли висновку, що надані свідками показання та відсутність підписів двох з п’яти членів лічильної комісії на
протоколі лічильної комісії не можуть бути самостійною підставою для визнання громадських слухань такими, що не
відбулися.
Також суди виходили з того, що довідки про консультації та громадське обговорення містять інформацію про
зауваження/пропозиції та спосіб їх врахування.
Щодо доданих до позовних заяв колективних звернень, заяв та заяви щодо зауважень та пропозицій, суди дійшли
висновку, що колективна заява від 14.12.2023, колективна заява від 06.02.2024, заява щодо зауважень та пропозицій від
02.11.2023 були подані поза межами громадського обговорення вищевказаних детальних планів та розпочатих 08.02.2024
та 09.02.2024. Крім того, колективне звернення від 03.03.2024 (вх. № 02-34/523) є формою звернення громадян,
передбаченою Законом України «Про звернення громадян».
Щодо доводів позивачів про неврахування зауважень під час громадських слухань суди зазначили, що відеозаписом
громадських слухань підтверджено, що під час проведення громадських слухань, група осіб перешкоджала їх
конструктивному проведенню, в той же час не намагалася поставити конструктивне запитання, надати
заперечення/пропозиції.
Також суди виходили з того, що створення погоджувальної комісії є правом органу місцевого самоврядування, а не
обов`язком, та така комісія може утворюватися за умови неможливості замовника документації самостійно прийняти
рішення про врахування відповідної пропозиції або при виникненні спірних питань.
З огляду на вищенаведене відсутні підстави вважати, що планування та забудова території здійснюється без визначеного
статтею 2 Закону № 3038 раціонального взаємного розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих
транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон та об’єктів.
Щодо посилань позивачів на те, що Програма енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2017-
2020 роки не передбачала будівництво МГЕС на річці Тересва Тячівського району, а Програма енергоефективності та
енергозбереження Закарпатської області на період 2023-2024 року не затверджувалася, то суд зазначає, що розроблення
вказаних детальних планів здійснювалося на підставі чинного на той час рішення Дубівської селищної ради рішення від
14.08.2023 № 723 про надання дозволу на розроблення містобудівної документації – внесення змін до затвердженого
детального плану території.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2025, залишеним без змін постановою
Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025, частково задоволено заяву представника третьої особи про
розподіл судових витрат.
Стягнуто з Цубери Володимира Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідроресурс-
Тересва” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Стягнуто з Кус Івана Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідроресурс-Тересва” витрати
на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодились позивачі та подали касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликаються на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликаються на те, що громадське обговорення та громадські слухання щодо оскаржуваних проектів
містобудівної діяльності проведені з порушенням вимог статті 21 Закону №3038-VI та Порядку №555.
Зокрема, покликаються на те, що відповідачем не було належним чином оприлюднено проекти детальних планів території
та не було враховано пропозиції та зауваження громадськості.
Також покликаються на те, що в порушення вимог Закону №3038-VI та Порядку №555 відповідачем не було створено
погоджувальну комісію для узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації.
Також покликаються на те, що судами обох інстанцій не враховано, що внесення змін до містобудівної документації без
попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається.
Також покликаються на те, що додаткове рішення прийняте з порушенням вимог статті 139 КАС України.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2025 у
справі № 260/3634/25, від 22.01.2020 у справі № 369/8195/17, від 11.05.2023 у справі № 380/23542/21, від 30.09.2021 у
справі №320/1030/19, від 21.09.2021 у справі № 344/1479/19, від 20.03.2019 у справі № 369/8195/17, від 26.05.2020 у справі
№ 750/11932/16-а, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16, від 09.10.2024 у справі №807/1314/17.
Також, як на підставу касаційного оскарження, особи, які подали касаційну скаргу, покликається на те, що відсутній
висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх
інстанцій залишити без змін.
Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами
доставлені до електронного кабінету відповідача 12.12.2025 о 16:35, однак останній не скористався правом подати відзив
на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
1.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №
3038-VI, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 3038-VI) громадському обговоренню
підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до частини третьої статті Закону № 3038-VI затвердження на місцевому рівні містобудівної документації,
зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації
забороняється.
Відповідно до частини третьої статті Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов’язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими
правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона
навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також
вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через
погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому
рівні.
Ключовими доводами позивачів в цій частині є те, що громадські слухання були проведені без розгляду, обговорення та
врахування поданих громадськістю зауважень і пропозицій до проектів містобудівної документації, в т.ч. екологині, к.б.н.
Оксани Станкевич-Волосянчук від 05.03.2024, колективні зауваження від 03.03.2024, підписані Надією Когут, зауваження
Володимира Цубери і Івана Куса.
Відхиляючи доводи позивачів в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 27.08.2024 на сайті відповідача
було оприлюднено довідки про консультації та громадське обговорення детальних планів території, які містять
інформацію про зауваження/пропозиції та спосіб їх врахування.
Водночас, довідки про консультації стосуються зауважень лише державних органів, а не громадськості.
Довідки ж про громадське обговорення стосуються лише зауважень та пропозицій Станкевич-Волосянчук О.І., які до того
ж враховані лише частково.
Інформація про колективні зауваження і пропозиції, за підписом Надії Когут від 03.03.2024, зауваження Володимира
Цубери і Івана Куса в зазначених довідках взагалі відсутня.
Крім того, судами встановлено, що в порушення вимог пункту 11 Порядку №555 до протоколу громадських слухань не
занесено (не додано) пропозиції (зауваження) та запитання, а також відсутня інформація про рішення за результатами
громадських слухань, яке повинно обов’язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в
погоджувальній комісії.
Натомість, як встановлено судами, протокол громадських слухань містить лише загальну інформацію про те, що
зауваження враховані, чого, зважаючи на заперечення такого факту позивачами, недостатньо для спростування їх
доводів в цій частині.
Крім того, за правилами пункту 13 Порядку №555 саме протокол громадських слухань є підставою для коригування
розробником проекту містобудівної документації щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості, тому відображення
їх змісту в протоколі та долучення є обов’язковим для належного виконання замовником вимог Закону № 3038-VI щодо
результатів громадських слухань.
2.
Також в цій частині суди виходили з того, що колективна заява від 14.12.2023, колективна заява від 06.02.2024, заява
щодо зауважень та пропозицій від 02.11.2023 були подані поза межами громадського обговорення
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення
містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для
подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Відповідно до частини п’ятої статті 21 Закону № 3038-VI пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для
проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту
містобудівної документації на місцевому рівні.
За змістом наведених норм підставою для подання замовнику пропозицій громадськості є не лише оприлюднення
проектів містобудівної документації, а і рішень щодо їх розроблення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що дозвіл на розроблення містобудівної документації - внесення змін до
затвердженого детального плану території було надано ще 14.08.2023.
Крім того, відповідно до частини п’ятої статті 21 Закону № 3038-VI пропозиції громадськості подаються у строк,
визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня
оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Таким чином, Законом № 3038-VI передбачено обмеження на розгляд лише тих пропозицій громадськості, які подані після
закінчення встановленого строку на їх подання.
Отже колективні звернення та пропозиції громадськості від 14.12.2023, від 06.02.2024, від 02.11.2023 щодо спірних
проектів містобудівної документації були подані в рамках їх громадського обговорення, тому висновки судів в цій частині
також не можна визнати обґрунтованими.
До того ж, судами встановлено, що зауваження мешканців села від мешканців села Калини Дубівської громади від
06.02.2024 були підставою для перенесення громадських слухань, хоча такі також були подані до оприлюднення проектів
містобудівної документації.
Також в цій частині суди попередніх інстанцій виходили з того, що колективне звернення від 03.03.2024 (вх. № 02-34/523) є
передбаченою Законом України «Про звернення громадян» формою звернення громадян.
Водночас, звернення від 03.03.2024 (вх. № 02-34/523) містило зауваження та пропозиції щодо спірних проєктів детальних
планів території, таке звернення подане в рамках громадського обговорення, відтак підлягало врахуванню під час
громадських слухань.
Крім того, ні Закон № 3038-VI, ні Порядок №555 не встановлюють спеціальних вимог до зауважень та пропозицій
громадськості, допускаючи їх як в письмовій так і в усній формі, що виключає можливість їх неврахування через
неправильне оформлення.
Крім того, надаючи оцінку доводам позивачів про неврахування зауважень під час громадських слухань, суди попередніх
інстанцій, серед іншого виходили з того, що під час проведення громадських слухань, група осіб порушувала порядок їх
проведення, голосно вигукувала репліки, перекрикувала головуючого, чим перешкоджала нормальному перебігу слухань
та конструктивному обговоренню питань.
Такі обставини судами встановлені в т.ч. на підставі показів свідків з числа членів лічильної комісії, які, серед іншого,
пояснили, що відмовились від підписання протоколу лічильної комісії, оскільки була порушена процедура проведення
громадських слухань.
Водночас, такі обставини не звільняють організатора громадських слухань від обов’язку врахування пропозицій
громадськості та не може бути підставою для того, щоб їх не обговорювати.
Більш того, відповідно до пункту 16 Порядку №555 охорону та порядок під час проведення громадських слухань
забезпечують співробітники поліції.
Відповідно до пункту 18 Порядку №555 порушення громадського порядку є підставою для перенесення громадських
слухань.
Водночас, охорону та порядок під час проведення громадських слухань забезпечено не було, за наявності обставин, які
перешкоджали нормальному їх проведенню відповідач правом їх перенесення не скористався.
3.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов’язані
забезпечити узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні
через погоджувальну комісію;
Відповідно до пункту 10 Порядку № 555 у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти
рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань,
така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.
Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням
учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс
один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за
результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань
Відповідно до пункту 13 Порядку №555 затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол
громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні
виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і
будівельним нормам.
Аналізуючи зміст наведених норм, Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №369/8195/17 дійшов наступних
висновків:
« 31. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що приписи наведених норм конкретизують норми частини 8 статті 21
Закону №3038-VI шляхом визначення випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого
самоврядування погоджувальної комісії, а саме, - у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування
яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання. Посилання скаржника
на ту обставину, що частина 8 статті 21 Закону №3038-VI визначає, що погоджувальна комісія "може" створюватись, не
свідчать про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність створення такої
комісії у разі настання наведених випадків.
32. Проте, суди попередніх інстанцій встановили, що попри наявність невирішених пропозицій, зокрема, поданих
позивачами та виникнення спірних питань за наслідками проведення громадських слухань, відповідачем не було
створено погоджувальної комісії для їх вирішення.»
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено наявність зауважень та пропозицій громадськості,
рішення про їх прийняття в повному обсязі замовником прийняте не було, відтак в процедурі громадського обговорення
відповідач був зобов’язаний створити погоджувальну комісію.
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI для розгляду спірних питань, що виникають у
процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
Аналізуючи зміст наведеної норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що створення погоджувальної комісії є
правом органу місцевого самоврядування.
Водночас, абзац перший частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI містить загальний припис щодо можливості
створення погоджувальної комісії для вирішення усіх спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення,
без конкретизації змісту таких питань та суб’єктів, між якими такі спірні питання можуть виникати.
Натомість, для узгодження спірних питань саме між громадськістю і замовниками містобудівної документації пункт 5
частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI передбачає спеціальний, імперативний припис обов’язкового створення
погоджувальної комісії.
Власне частина третя статті 21 Закону № 3038-VI містить перелік обов’язків, а не прав замовника, які у нього виникають
на стадії громадського обговорення містобудівної документації.
При цьому стаття 21 Закону передбачає також можливість замовника самостійно прийняти рішення щодо спірних питань
(абзац 11 частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI).
Водночас, передбачене абзацом 11 частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI право самостійно прийняти рішення щодо
спірних питань виникає у замовника лише у разі неможливості їх врегулювання погоджувальною комісією.
Таким чином, стадія узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації через
погоджувальну комісію в процедурі громадського обговорення є обов’язковою, тому її створення є обов’язком, а не правом
замовника.
Виключенням з такого правила може бути ситуація, в якій або відсутні пропозиції (зауваження) громадськості щодо
проєктів містобудівної документації або замовник їх усі врахував і відповідним чином скоригував проект містобудівної
документації.
Однак у справі, яка розглядається, пропозиції (зауваження) громадськості були подані, замовник їх у повному обсязі не
врахував, тому створення погоджувальної комісії було обов’язковим.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про дотримання вимог статті 21 Закону №3038-VI та Порядку №555
щодо дотримання процедури проведення громадських слухань та врахування пропозицій громадськості в процедурі
громадського обговорення спірних проектів містобудівної документації на місцевому рівні не можна визнати
обґрунтованими.
Відповідно до пункту 17 Порядку №555 порушення вимог законодавства про проведення громадських слухань, в т.ч. щодо
необґрунтованої відмови врахування пропозицій, є підставою для визнання їх такими, що не відбулися.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання громадських слухань щодо спірних у цій справі проєктів детального
плану території такими, що не відбулися, підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини другої статті 21 Закону № 3038-VI затвердження на місцевому рівні містобудівної
документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої
документації забороняється.
Оскільки громадські слухання щодо оскаржуваних проектів містобудівної документації є такими, що не відбулись, то в
порушення вимог частини другої статті 21 Закону № 3038-VI затвердження таких проектів відбулось без проведення
громадського обговорення.
За таких обставин позовні вимоги в частині визнання рішень Дубівської селищної ради від 30.08.2024 за №1033 та №1034
протиправними і нечинними також підлягають задоволенню.
Зазначені порушення порядку проведення громадського обговорення містобудівної документації є самостійною підставою
для задоволення позову, тому інші доводи учасників справи та висновки судів щодо них судом касаційної інстанції не
оцінюються.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове
рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього
Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм
процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають
скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо оскарження додаткового судового рішення
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної
ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового
рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня
надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У
разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з
повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час
та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №904/8884/21 у питанні перегляду основного та
додаткового судового рішення зробила наступні висновки:
«За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші,
зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не
вирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення
додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням
вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі
висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому
засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі
ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021
року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі
№911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у cправі №922/3289/21.
Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного
господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного
господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати.»
У справі, яка розглядається, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду, тому рішення, яке є
додатковим до цього рішення, та постанова суду апеляційної інстанції також підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Цубери Володимира Миколайовича, Когут Надії Василівни, Кус Івана Михайловича задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного
адміністративного суду від 30.10.2025 в адміністративній справі №260/90/25 скасувати.
Позов Цубери Володимира Миколайовича, Когут Надії Василівни, Кус Івана Михайловича задовольнити.
Визнати громадські слухання щодо проектів детального плану території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с.
Калини Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та
детального плану території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини Тячівського району Закарпатської
області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт”, призначені на 14 годину 14.08.2024 у селищі
Дубовому Тячівського району Закарпатської області, такими, що не відбулися.
Визнати протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради від 30.08.2024 за №1033 “Про затвердження
містобудівної документації детального планування території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №1 в с. Калини
Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про
стратегічну екологічну оцінку (CEO)”.
Визнати протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради від 30.08.2024 за №1034 “Про затвердження
містобудівної документації детального планування території “Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС №2 в с. Калини
Тячівського району Закарпатської області на р. Тересва загальною встановленою потужністю до 999 кВт” та звіту про
стратегічну екологічну оцінку (СЕО)”.
Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного
адміністративного суду від 30.10.2025 в адміністративній справі №260/90/25 скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук