dubove.gov.ua
Телефони приймальні:
(03134) 7-21-92
(03134) 7-27-41
Верія для людей
з обмеженими можливостями
Дубівська селищна рада » Управління та відділи » Відділ економічного розвитку » Топ-20 туристичних магнітів Дубівської громади

Відділ економічного розвитку, інвестицій, інформаційної політики, туризму


Начальник відділу - Білак Лідія Володимирівна.
Головний спеціаліст відділу - Декет Лариса Іванівна.
Телефон: 0978047149,
Електронна пошта: infodubove@ukr.net

27
вересня
2021
880

Топ-20 туристичних магнітів Дубівської громади


Представляємо вашій увазі ТОП-20 туристичних родзинок Дубівської громади.
1.Мінеральні джерела «Красношурка» та «Підчос», с. Красна
На території села Красна є 5 мінеральних джерел. Найпопулярнішими серед них є два –  «Красношурка» та «Підчос». 
Джерело «Красношурка» є пам’яткою природи, знаходиться за 6 км від центральної дороги с. Красна. Розташоване на березі потічка Красношурка. Аби річкова вода не потрапляла до мінеральної, між джерелом та річкою зведено спеціальну дамбу. На березі  встановлено альтанки, лавочки та гойдалки, є у вільному доступі мангал. А місцева влада до Дня молоді організувала велопробіг «Пий буркут –крути педалі» до джерела з метою популяризації серед населення  здорового способу життя та туристичної родзинки громади. Місцеві лісівникиоблаштували територію джерела цікавими статуями.
Також пам’яткою природи є джерело, що знаходиться в урочищі Підчос. Щоправда, прилегла територія до джерела не облагороджена. Однак ця місцина є привабливою туристичною локацією. 

2. Церква Успіння Божої Матері та іконостас, написаний художником Ігнатієм Рошкевичем, с. Красна.
У центрі села Красна розташована пам’ятка архітектури XIX ст. — церква Успіння Божої Матері, побудована у 1861—1879 рр. Інтер’єр церкви унікальний, бо над ним трудилися майстри-будівельники, запрошені із Франції.  Іконостас написав відомий закарпатський художник Ігнатій Рошкевич. Цінні у храмі і дзвони, які було вилито у 1925 році і привезено з Франції.

3. Похід на телевежу «Красна», с. Красна
Ретрансляційна телевізійна станція «Красна» є одним з важкодоступних  об’єктів Закарпатської філії КРРТ. Розміщена вона у с. Красна на вершині гори Конець (місцева назва Гича) - 1302 м над рівнем моря, приблизно за 6 км від центральної дороги. Споруджено вежу у 1969 році. З вершини Конець відкриваються неймовірні гірські краєвиди.


4.Фронтове поховання часів Першої світової війни, с. Красна.
На місцевому кладовищі с. Красна спочивають 14 невідомих інтернаціональних солдатів часів Першої світової війни. Могили розміщені на території так званого старого цвинтаря.
Є різні версії того, ким були  воїни, які поховані у Красній. За однією з них, це військовополонені італійці, які померли у концтаборі чи в’язниці, що діяли у ті часи на території села. Підтвердження цієї розповіді знаходимо у книзі Сергія Федаки «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник».   У довіднику зазначається, що на території села Красна у роки Першої світової війни розміщувався табір для військових. Тут утримували 52 полонених італійців. Сам табір діяв на базі приміщення, яке також служило школою для місцевих дітлахів. Розташовувалася будівля на тому ж місці, що й сучасний навчальний заклад. А у післявоєнні роки, а саме у 1919 році, споруда, що служила концтабором, згоріла.
За іншою ж версією,  могили належать воїнам австро-угорської армії, які були поранені на фронті та привезені на лікування до військового госпіталю, що діяв у селі. 
Що ж до могил невідомих інтернаціональних солдатів, то їх, як й інші військові поховання на території Закарпаття, було упорядковано після закінчення Першої світової війни за наказом уряду Чехословаччини. Адже територія нашого краю стала частиною новоствореної Чехословацької Республіки. За європейськими традиціями, влада з пошаною віднеслася до увіковічення пам'яті загиблих воїнів.
Однак згодом про поховання невідомих солдат на території краснянського цвинтаря довгий час ніхто не згадував. І тільки у 90-х роках відновити хрести на могилах воїнів Першої світової війни взялись місцеві активісти – Іван Васильович Носа та Михайло Петрович Сойма (нині покійні). За їх ініціативи було встановлено нові дерев’яні хрести, а за могилами почали доглядати небайдужі селяни.  Згодом дерев’яні хрести замінили на металеві. Тож завдяки краснянцям фронтове поховання у селі добре збереглось до наших днів. 

5.Єврейське кладовище, смт Дубове
Перша письмова згадка про Дубове датована XVI ст. Воно було частиною Угорського королівства і мало назву Домбо. У 1755 р. селище було центром лісництва, що сприяло зростанню населення. У довоєнний період тут проживали, окрім корінних русинів, різні етнічні групи, серед яких були й євреї. Про це засвідчує синагога в центрі селища, яку за радянських часів перетворили у будинок культури.  А на околицях розташоване старе єврейське кладовище. Єврейська спільнота веде догляд за цвинтарем.

6.Фестиваль «Чендей-Фест» та гірський літературно-туристичний маршрут «Стежками Івана Чендея», смт Дубове
«Чендей Фест» – захід ще дуже молодий, проводиться лише кілька років, однак у колі літераторів він уже став дуже відомим. Це літературно-мистецький кількаденний захід, що проводиться в Ужгороді та Дубовому на честь відомого письменника, уродженця Дубового, лауреата Шевченківської премії Івана Чендея. У Дубовому учасники заходу проходять маршрут «Стежками Івана Чендея». Стартують з Дубового до гори Ясенова, до родинного шалаша Чендеїв. Проклали стежку організатори фестивалю «Чендей-фест.

7.Пам’ятник опришку Григору Пинті, смт Дубове, рибне господарство «Гірська форель»
На околиці селища Дубове, на території рибного господарства «Гірська форель», на березі річки Тересви споруджено бетонний монумент кількаметрового розбійника. Опришок Григір Пинтя є популярним персонажем закарпатського фольклору. Про найвідомішого розбійника Марамороша складено легенди, пісні, написані дитячі книжки. Саме ж рибне господарство також може зацікавити туристів, тут можна поспостерігати за процесом вирощування форелі від малька до великої особини. Також на території діє ресторан, де кожен охочий може скуштувати страви з форелі. А ще розміщено тут чимало цікавих атракцій для найменших відвідувачів та тих, хто цікавиться історією Дубового, є куток історії селища зі світлинами та карта вузькоколійки, що колись пролягала через села Тересвянської долини, і навіть конструкція гвинтокрила, який свого часу був на території ДП «ЗВВО». 


8.Музей «Калинка», с. Калини
Етнографічний музей "Калина" знаходиться в селі Калини. Його засновник – шанувальник старовини й екскурсовод Юрій Іванович Куцин. До численної колекції музею увійшли одяг гуцулів, зброя, інструменти, предмети побуту. Тут можна побачити і плуг, і автентичне кухонне приладдя, одяг, водяне колесо, гуцульську хату та навіть стілець першого президента Карпатської України – Августина Волошина, і ще незліченну кількість різних побутових елементів. На території садиби є ботанічний сад, де ростуть банани, лимони, кавове дерево.

9.Туристичний комплекс «Великий»
База відпочинку «Великий» - турбаза сімейного типу розташована у селі Калини. Крім основних послуг, що забезпечують безпеку і комфорт туристів, пропонується величезний спектр розваг, починаючи від повного релаксу до екстриму. Найменші постояльці весело проведуть час на ігровому майданчику і атракціонах бази. Любителі активного відпочинку оцінять сплав по річці на рафті. Також на турбазі є полігон і необхідний інвентар для пейнтболу. Є тренажерний зал, більярд та інші настільні ігри. Для бажаючих відновити свій організм після трудових буднів відкритий масажний кабінет, басейн і сауна. Неподалік від бази знаходиться кілька бюветів з мінеральними водами. А ось вечір можна провести за смачною вечерею в місцевому кафе. Для постояльців завжди доступні мангал, дрова та альтанки. 
 У зимовий період для гостей діють гірськолижні траси, спеціально обладнанні сніговими пушками, довжина трас складає від 300 до 1500 метрів. А у літній період у закладі організовують дитячі табори з вивченням англійської мови. 




10. Похід на гору Апецька, Дубівська громада.
Апецька — вершина в Українських Карпатах, на межі Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області.
Гора Апецька розташована на схід від селища Дубове (до вершини приблизно 8 км).
Дехто відносить Апецьку до гірського масиву Свидівець. Однак гора належить до так званих острівних гір, тобто гір, не пов'язаних з жодним хребтом чи гірським масивом.
Апецька має кілька вершин, найвищі з яких — 1511 і 1512 м. У плані (вид зверху) гора дещо нагадує велетенську літеру Х з раменами завдовжки до 3 км. Назва гори походить від румунської мови й означає «водяна» (румунською apă — вода). Названа Апецька так недаремно, адже на її схилах є чимало джерел, які дають початок потічкам — притокам таких річок, як Тересва, Великий Плавуць, Крайня Ріка та інших. До висоти приблизно 1400 м гора вкрита хвойними та буковими лісами, вище — полонини з чорничниками.
На Апецьку прокладено кілька доріг: через селище Дубове, село Калини та село Красна. Можна дістатись на її вершини навіть легковим автомобілем чи мотоциклом. Завдяки цьому гора стає дедалі привабливішим об'єктом мандрівок вихідного дня. З полонини в ясну погоду видно гору Говерлу (38 км) і частину міста Хуст (близько 50 км).
На східних схилах вершини бере початок струмок Скуртул, правий доплив Малої Шопурки.

11. Садиба «Кришталева хата», с. Красна
На території громади є близько 10 садиб, але найпривабливішою серед них є садиба «Кришталева хата»,її унікальність полягає в тому,що збудована вона з пляшок.. Хатина зі скла ось вже кілька років поспіль вабить до себе туристів з усієї України та навіть іноземців. Тут часто організовують екскурсії для школярів. Цікава ця садиба не тільки тим, що має незвичну архітектуру, а й тим, що облаштована в гуцульському стилі, тут є багато виробів з дерева, які вирізьбив сам власник. Побудував її місцевий житель Володимир Грицан. 


12. Садиба «Краса Карпат», смт Дубове
Садиба «Краса Карпат» - це сільський будиночок, який розташований в горах на висоті 200 метрів над рівнем села. З вікон садиби відкривається  красивий вид на гори, на  найбільшу в Україні полонину - Боржаву. Побудований будинок з натурального дерева у закарпатському стилі, в якому об'єдналися місцеві мотиви з сучасним комфортом. У садибі-колибі зберігаються речі побуту, якими користувалися наші предки.  


13.    Садиба «Транскарпатія», с. Калини
Одним з унікальних туристичних куточків  с.Калини є садиба «Транскарпатія» в етно-колоритному стилі  по вулиці Л.Українки. Це місце відвідують не лише українці, а й гості з європейських країн. Цікава садиба тим, що на її території є кілька скульптур гуцулів, інтер’єр також виконаний у етнічному стилі. А на вході до обійстя, на воротах, встановлено колоритний декор.

14.Полонина Красна, с. Красна
Полонина Красна розташована у Тячівському та (частково) Міжгірському районах, це один з найгарніших гірських хребтів Закарпаття.  Головний хребет відносно невисокий (найвища точка 1568 м), але безлісий, тому з нього відкриваються прекрасні краєвиди довкола. Крім того, сам по собі хребет з безліччю вигинів та відрог є привабливим. Він має багато спусків та підйомів. Оптимальним варіантам для спуску/підйому з південно-східної сторони є маршрут через гору Угорська (з с. Красна), де  ліс чергується з полонинами.



15. Крафтові сироварні «Дзварка» та “Family cheese», смт Дубове
На територія селища Дубове нещодавно відкрито дві сироварні. Засновниками   «Дзварки» є молоде подружжя Наталії та Юрія Декетів, а  “Family cheese» заснували Світлана та Микола Леспухи.
Обидві сироварні спеціалізуються на варінні кількох видів сирів та виготовленні молочної  продукції, зокрема, готують качоту, фету, сир-гриль, моцарелу, пряні кульки у маслі та інше.  Якщо «Дзварка» виготовляє тільки продукцію з коров’ячого молока, то «Family cheese» практикує виробництво продукції з коров’ячого та овечого молока. 


16. Греко-католицька церква Покрови пресвятої Богородиці, с. Калини
У селі Калини знаходиться храм, що є архітектурною пам’яткою місцевого значення.  Це церква Покрови Пресвятої Богородиці, яку будували у 1861-1891 роках. Почав будувати церкву багатій Сирюга. У селі ходили чутки, що він знайшов скриню грошей і на ці гроші почав будувати церкву. Майстри були італійці. До 1949 року в церкві служили греко-католицькі священники. У 50-х рр. радянська влада дозволяла богослужіння тільки православним священникам, вони служили до 1962 року. З 1962 року за церкву треба було платити великі податки, тому церква перейшла до сільської ради. Тоді весь інвертар передано до православної церкви, а в греко-католицькій церкві зробили склад на колгоспні овочі. Склад проіснував до 1965 року. І вже потім зі складу приміщення церкви переробили під клуб. Скинули хрест, після цього  він був нікому не потрібний, поки хрест не забрав  місцевий житель Куцин Юрій і поставив на могилі своїх батьків на Пригоді, зараз це старе кладовище. На цвинтарі Хрест зберігся до часів Незалежної України. У 1993 році відкрились двері  греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Отець Петро Креницький відслужив першу Службу Божу. У 2004 році за фінансової підтримки о. Петра Креницького та церковної громади, художниками іконописцями з м. Хуст було зроблено розпис  храму.


17. Форельне господарство, с. Красна
Власником форельного господарства є місцевий житель Юрій Сойма. Займатися фермерською діяльністю (розведенням та вирощуванням форелі) розпочав у 2003 році. Все почалося з закупівлі кількасот кілограмів  риби, а зараз це ,близько  тонни риби, також власник займається видобутком червоної ікри. Купують форель та ікру як місцеві жителі, туристи, так і власники підприємств задля власних потреб. Для туриста цей об’єкт буде цікавий тим, що можна поспостерігати за процесом вирощування форелі, а також власноруч виловити рибу зі ставка. 

18. Музей письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Чендея.
Знаходиться музей на 4 поверсі Дубівського ОЗЗСО І-ІІІ ст. у невеликому кабінеті площею 17 квадратних метрів. Створено його у 1990 році за ініціативи вчителя української мови та літератури Ганни Юріївни Омелян та за підтримки дочки письменника Марії Чендей-Трещак, яка й надала для музею експонати – особисті речі Івана Чендея.Тут зберігаються понад 40 речей, які раніше належали письменнику. Серед цінних експонатів є щоденник Івана Чендея, альбом зі світлинами, рукописні епістолярні твори, друкарська машинка, окуляри, годинник, який подарував письменнику перший Президент України Леонід Кравчук  під час вручення Шевченківської премії. Є також одяг, меблі тощо. Нинішній керівник скарбниці Олеся Носа розповідає, що музей зазвичай відвідують учні та студенти коледжу, які цікавляться творчістю Івана Чендея, також тут філологи організовують відкриті уроки та заходи, приурочені темі чендеєзнавства. 



19.  Могила дівчини Калини, на честь якої названо села
На околицях села Калини, на горі Плеша (висота 741м) знаходиться могила дівчини Калини Джугар. На хресті викарбовано напис  «Калина Джугар, померла 1335 році».  Хрест встановив власник музею Юрій Куцин. Як розповідає одна з легенд, саме на честь цієї юнки й названо село. Догляд за могилою веде Юрій Куцин. Він розповідає, що померла дівчина трагічно. Розбійники, що здійснювали розбої на території сіл Тересвянської долини, через непокірливу вдачу Калини живцем замурували   її у підвалі власної хати на горі Плеша. Згодом на місці поховання було встановлено кам'яну брилу з написом. Завдяки небайдужості калинівчан, до цього часу збереглась пам'ять про ті події та вдалось зберегти місце поховання дічини Калини. 
Це місце є одним з цікавих туристичних об’єктів громади. Сюди навідуються туристичні групи та піші туристи. Цікавими для них є не тільки сама могила, а й краєвиди, що відкриваються з пагорба на села Дубівської громади. 

20. Комплекс «Орсаг», с. Калини
Затишна місцина на околиці села Калини, в урочищі Орсаг. Облаштував зону відпочинку дубівчанин Мирон Бібен. Тут до послуг візитерів є відкритий басей, естетично оформлена територія, цікаві фотозони. Поруч діє мініферма, де розводять породистих коней, зайців, свиней тощо. З території комплексу відкриваються прекрасні краєвиди на долину річки Тересва та навколишні села. 
Підготував матеріал відділ економічного розвитку, інвестицій, інформаційної політики, туризму Дубівської селищної ради.
Прокоментувати
Введіть код з картинки:* оновити, якщо не видно коду