dubove.gov.ua
Телефони приймальні:
(0312) 444-33-11
(0312) 444-33-11
Верія для людей
з обмеженими можливостями
Дубівська селищна рада » Дубівська ТГ

Дубівська ТГ

Дубівська територіальна громада була створена в жовтні 2020 року шляхом об'єднання Дубівської селищної та Калинівської і Краснянської сільських рад. Площа громади: 225,8 км2. Населення6 20709 осіб. 
Адміністративний центр громади - смт. Дубове. Перша згадка про поселення  в історичних джерелах зявляється  26 січня 1591 року. За легендою, назва селища походить від старезних дубів, що росли в центрі селища. Ймовірніше,що і саме селище оточував дубовий ліс. Дубове протягом півтисячоліття входило до складу кількох державних утворень: Австро-Угорщини, Чехословаччини ,Карпатської України та УРСР. Розташоване за 37 км на північний схід від районного центру.Через селище проходить шосейна дорога Тячів- Усть-Чорна.  Дубівській селищній раді підпорядковані населені пункти: Нижній Дубовець і Верхній Дубовець. Населення: 11780 ( 714 - Верхній Дубовець, 1121 - Нижній Дубовець, 9945 - смт. Дубове). За кількістю населення Дубове - найбільший населений пункт Тересвянської долини. 
Дубове розкинулося на обох берегах річки  Тересви, що протікає в ущелині, перетинаючи з півночі на південь Полонинський хребет. З Дубового починається туристичний маршрут на гору Апецьку (1511 м).  Від північних вітрів селище заслоняє гора Кобила (1177 м). На північно-східній околиці села річка Пасічний впадає у Тересву. Також на території селища у Тересву впадають річки Вітерна, Вишній Дзвур, Нижній Дзвур. 

На території селища діють: 3 школи, 2 заклади дошкільної освіти,будинок культури, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, лікарня, п
ункт екстреної медичної допомогиї, 2 автозаправні станції, Дубівське відділення соціального захисту населення  Тячівського УСЗН, Тячівський районний центр зайнятості в смт. Дубове, Дубівське реабілітаційне відділення обласного центру комплексної реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, Закарпатський машинобудівний технікум, Дитяча школа мистецтв, Дубівський пункт поліції Тячівського районного відділу поліції, Державний пожежно-рятувальний пост.

Пять православних та дві греко-католицькі церкви, 2 монастирі - православний та греко-католицький та декілька протестанських громад.



























                               
У центрі селища, в місцевому парку знаходиться пам'ятник полеглим солдатам у Другій світовій війні.

 А на околицях селища розташоване старе єврейське кладовище. Єврейська спільнота веде догляд за цвинтарем. У довоєнний період тут проживали, окрім корінних русинів, різні етнічні групи, серед яких були й євреї. Про це засвідчує синагога в центрі селища, яку за радянських часів перетворили у будинок культури. 
Також на околиці селища на території рибного господарства «Гірська форель», на березі річки Тересви споруджено бетонний монумент кількаметрового розбійника. Опришок Григір Пинтя є популярним персонажем закарпатського фольклору. Про найвідомішого розбійника Марамороша складено легенди, пісні, написані дитячі книжки.
Телевежа "Дубове"  Будівництво телевежі  було ініційовано ще у 1978 році першим директором ДП «ЗВВО»  Д. Д. Подольським. За фінансової підтримки вертолітного заводу було зведено будівлю станції, вежу та встановлено найновішу апаратуру, телевежа «Дубове» є однією з кращих серед аналогічних станцій області за комфортністю й апаратним забезпеченням. Будівля має пристойний вигляд, хоч і зведена 43 роки тому.


На території селища знаходяться: два готелі: "Фортуна" і "Golden Palace" та три садиби "Краса Карпат", "U Yonka" і "Golden Orsah".
                                                                   Видатні люди, які народилися У Дубовому: Бігунець Іван Юрійович (1923—2018) — український діяч КПРС, голова Закарпатської організації ветеранів України, 1-й секретар Ужгородського міського комітету КПУ, член Ревізійної Комісії КПУ у березні 1954 — січні 1956.           
Носа Михайло Іванович(1958) — педагог і письменник, дослідник творчості Івана Чендея. Федоришин Микола Іванович (1981—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Дмитро Дмитрович Подольський (1932 -2018) заступникк і перший директор Закарпатського машинобудівного заводу, депутат обласної ради 1990-1994 рр. Завдяки йому в селі були побудовані стадіон,поліклініка, середня школа,дитячий садок,технікум. В центрі селища вдячні жителі селища встановили пам'ятний бюст Подольського. Бігунець Микола Васильович (1938 р.) - головний лікар Дубівської районної лікарні № 2, депутат Верховної Ради Радянського Союзу. Гарга Андрій Йосипович - відомий у краї художник. Габор Іван Іванович - кандидат філософських наук, депутат Закарпатської обласної ради двох скликань (1990-1998). голова обласної організації Народного Руху України, засновник Дубівського управління соціального захисту населення. Чендей Тарас Васильович - відомий лікар-кардіолог, кандидат медичних наук. Балабан Михайло Васильович -  власник мережі будівельних магазинів в смт. Дубове та с. Калини, меценат, керівник футбольного клубу "Карпати". Чендей Іван Михайлович  (1922—2005) — український письменник, перекладач, кіносценарист. Автор сценарію "Тіні забутих предків" (1964), два роки як проводиться 
в Ужгороді та Дубовому  літературно-мистецький кількаденний захід, "Чендей Фест" та гірський літературно-туристичний маршрут «Стежками Івана Чендея» на честь письменника. У Дубовому учасники заходу проходять маршрут «Стежками Івана Чендея». Стартують з Дубового до гори Ясенова, до родинного шалаша Чендеїв